Французький історик Мішель Пастуро продовжує свій обширний проект, який присвячений історії кольорів у західноєвропейських суспільствах від Стародавнього Риму до наших днів. У видавництві «НЛО» уже з’явилися книги про «Синій», «Чорний», «Червоний» та «Зелений» кольори, а також «Диявольська матерія: Історія смуг та смугастих тканин». Його нова книга присвячена жовтому кольору, який майже невидимий у повсякденному житті сучасної Європи і слабо представлений в офіційній символіці. Проте, так було не завжди. В минулому люди вважали його священним кольором — втіленням світла, тепла, багатства і процвітання. Греки та римляни відводили йому особливе місце в релігійних обрядах, а кельти та германці пов’язували його з багатством та безсмертям. Проте у Середньовіччі жовтий кольор став ознакою гіркої жовчі та демонічної сірки — символом брехні, скупості, іноді навіть хвороб та божевілля. Одночасно він втілено зв’язувався з добром: золото, мед та спілі колоски — символ влади, радості та достатку. Книга Мішеля Пастуро розглядає різноманітні семантичні зміни жовтого кольору в історії, розглядаючи його різні перетворення в різних культурних контекстах. Мішель Пастуро — видатний історик середньовіччя, професор Практичної школи вищих досліджень у Парижі.
Желтый, История цвета, Мишель Пастуро, Теория моды, Видавництво Новое литературное обозрение.
