П’ять століть тому разом із європейською Реформацією розпочалася історична епоха, яку сьогодні позначають словом модерність. Християнська, протестантська Реформація виявилася релігійним, духовним, соціальним, політичним запровадженням у цю епоху, яка на цей час фактично завершилася. В наявності якась вкрай незрозуміла даність, невиразна невизначеність духовного стану того світу, який п’ятсот років тому був християнським, а сьогодні часто називає себе постхристиянським.
Утворився розрив між двома історичними циклами — тим, що добіг кінця, і тим, який готовий розпочатися. І ми змушені існувати всередині цього історичного розлому, який поки що не має чіткої, адекватної назви. Кращі розуми планети, що ламали голови над тим, як його позначити, на жаль, так нічого і не придумали крім умовного, досить безглуздого терміну, що мало прояснює, — постмодерності, тобто постсучасності.
Содержание
Часть 1. Первый протестный текст Реформации —
опыт духовного сопротивления
Часть 2. 95 тезисов о сущности Рефомации,
фаустовском духе модерн-модерности и
секуляризации как великой христианской
депрессии
Пятьсот лет спустя, или 95 тезисов о Реформации, В. А. Бачинин, Видавництво Нестор-История.
