Що являв собою «тріумвірат наркомів», нібито обраних II Всеросійським з’їздом Рад? Як велася таємна війна із Німеччиною після підписання Брестського миру? Чи справді ліві есери були напівбожевільними «революційними романтиками», що стояли на позиціях «священної війни» без регулярної армії? Як Червона Армія стала найпотужнішим політичним інститутом? Яким є колективний портрет «кадрів Троцького»? Як військова контррозвідка стояла на варті Червоної Армії? Що являла собою зворотний бік радянського військового будівництва?.. На ці та багато інших гострих питань відповідає у своїй книзі історик Сергій Войтиков. Автор аналізує період Громадянської війни, коли управління Червоною Армією проходило шлях становлення — від створення Комітету у справах військових і морських до масштабної реорганізації центрального апарату управління РСЧА, що почалася в лютому 1921 року.
Засновано книгу на багатьох невідомих документах, що в більшості раніше не залучалися до дослідження, вперше виявлених більш ніж у 40 фондах чотирьох архівів: трьох федеральних та одного регіонального.
Книга розрахована на широке коло читачів.
Высшие кадры Красной Армии, 1917-1921 гг., Сергей Войтиков, Видавництво Эксмо.
