У монографії розглянуто психофізичну методологію дослідження сприйняття предметів та подій природного середовища. Вона оцінює складові сприйнятого якості, що порівнюються з спостережуваними та вимірюваними характеристиками події, на відміну від класичної психофізичної парадигми, де аналіз починається з побудови «фізичної моделі». Дослідження базуються на ідей системності в психології (Ломов, 1984); при цьому особлива увага приділяється аналізу комунікативної функції психіки. Екологічна спрямованість дослідження підкреслюється застосуванням поняття події (Барабанщиков, 1991): вивчається сприйняття не вирваних з контексту об’єктів (стимулів), а подій, що характеризують фрагменти або епізоди людського буття. У книзі надано опис перцептивно-комунікативного підходу, який об’єднує психофізичну та вербально-комунікативну лінії аналізу. В рамках цього підходу запропоновано експериментальну парадигму, що реалізує ідею «природного експерименту» (А. Ф. Лазурський). Принцип єдності теорії, експерименту та практики в психології (Б. Ф. Ломов) виступає в ролі найважливішого фактора організації психологічних досліджень сприйняття в умовах повсякденного життя людини.
Психофизика восприятия естественной среды Проблема воспринимаемого качества, Валерий Носуленко, Видавництво Когито-Центр.
