На яку б книгу Славоя Жижека не впав би вибір читача, хоч би яким був сам читач — майже з упевненістю можна сказати, що він не залишиться байдужим. Саме незгладимість вибору складає суть того інтелектуального післясмаку, який залишається у книги Жижека, що взяв одного разу в руки.
Азарт, з яким Жижек пропонує розглянути у своїй книзі різні теми (чи то Шуман, кіберпростір чи наслідки сталінізму), не пояснити простою манією вкладати сенс у будь-який феномен культури. Важливо не так зрозуміти предмет з будь-якої точки зору, як знайти точку опори, яка дозволить відштовхнутися від цього предмета і зробити новий крок.
Не зупинятися на прочитаному, а робити з прочитаного справу — таке, по суті, гасло цієї книги, а, можливо, й самого акта читання. А скільки таких рухів буде у читача – залежить виключно від нього самого, від його сміливості читати.
Загалом книга (попри те, що з моменту її виходу минуло вже 15 років) є ключовою для словенського філософа, що підтверджується не лише тим, що в ній вперше наводяться відомі ходи, які пізніше Жижек з такою легкістю та нав’язливістю повторюватиме, але і тим, що через стільки часу книга перевидається та перечитується.
Чума фантазий, Славой Жижек, Видавництво Институт прикладной психологии.
