Вальтер Беньямін (1892–1940) є видатним німецьким філософом, естетиком, есеїстом, критиком, істориком літератури та перекладачем, одним з найоригінальніших теоретиків культури ХХ століття. Він був дослідником, який не працював в академічній сфері, але здобув великий вплив на різні соціальні та гуманітарні науки. Його ідеї склали основу сучасного розуміння модернізму та передбачили ряд ключових понять постмодерністської теорії. В цій книзі, яка складається з різних текстів написаних різними часами, увійшло есе «Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости» (1936), один з перших в європейській теорії культури роздумів про вплив нових технологій на сутність та соціальні функції мистецтва, які призвели до з’явлення нової естетики та нових форм мистецької творчості, таких як фотографія та кіно. Крім цього, книга містить есе «Судьба и характер», «Задача переводчика», «Сюрреализм», «К портрету Пруста», «Теории немецкого фашизма», «Краткая история фотографии», «О некоторых мотивах у Бодлера», «О понятии истории» та інші тексті, що стали визначними для інтелектуальної біографії автора. Вони присвячені питанням теорії медіа та філософії історії, взаємодії політичного та естетичного, явищам влади та насильства, природі мови та призначенню перекладу.
Судьба и характер, Вальтер Беньямин, Non-Fiction, Азбука-Классика, Видавництво Азбука.
