Книга сучасного православного богослова Арістотеля Папаніколау являє собою новітній досвід формулювання політичної теології, яка спирається на східно-православну традицію і в той самий час знаходиться в діалозі з теологами з інших християнських конфесійних контекстів.
Автор поставив перед собою амбітне завдання: показати, як східно-християнська ідея «обоження», інтерпретована в ширшому сенсі «бого-людського спілкування», може стати продуктивною для визначення позицій і дій православних християн в сучасному ліберально-демократичному політичному контексті. З теологічної точки зору автор розглядає теми демократії, прав людини, загального блага, свободи слова, політичного прощення і «говоріння правди», співвідносячи їх з традицією, висхідної до політичної теології стародавньої церкви. Основна ідея книги полягає в тому, що ліберальна демократія є не ворогом церкви, а, навпаки, тим політичним простором, в якому християнин покликаний здійснювати аскетичні практики, щоб навчитися богозаповіданій любові. Відстоюючи свою позицію, автор полемізує з провідними сучасними християнськими мислителями, які займають антиліберальну позицію (перш за все із С. Хауервасом і Дж. Мілбанком), тим самим включаючись в дискусії, що ведуться сьогодні в галузі політичної теології.
Мистическое как политическое Демократия и не-радикальная ортодоксия, Арістотель Папаніколау, Видавництво Дух і літера.
