Для радянських людей обвал соціалістичної системи став одночасно абсолютною несподіванкою та чимось цілком закономірним. Ця драматична подія оголила незвичайний парадокс: незважаючи на те, що більшість людей сприймала радянську систему як вічну та незмінну, вони в принципі були завжди готові до її розпаду. У книзі професора Каліфорнійського університету в Берклі Олексія Юрчака система «пізнього соціалізму» (середина 1950-х — середина 1980-х років) аналізується у перспективі цього парадоксу. Образ пізнього соціалізму, що виникає в книзі, докорінно відрізняється від звичних стереотипів, згідно з якими радянську реальність можна звести до опису, що ґрунтується на простих протиставленнях: офіційна / неофіційна культура, тоталітарна мова / вільна мова, політичне придушення / громадянський опір, публічна брехня / прихована правда. Книга удостоєна премії «Просвітитель» за 2015 рік.
Это было навсегда, пока не кончилось, Алексей Юрчак, Неприкосновенный Запас, Видавництво Новое литературное обозрение.
