Вергілій називав Гесперією західні провінції античної Римської імперії, які через розбіжність векторів цивілізаційного розвитку відокремилися від Сходу і впали внаслідок соціальної кризи і навали «варварів». З цього моменту прийнято відраховувати епоху європейського Середньовіччя. Об’єднані католицьким світоглядом королі та князі прагнули відтворити під егідою Риму нову імперію, сприймали державні кордони як умовність, чи то Європа, чи то ісламський світ, чи то православні країни. Другій після Олександра Македонського парадигмі глобального співтовариства народів зі столицею на Тибрі не судилося втілитися в життя: європейці виявилися неспроможними оминути період національної державності, початок якому поклали Ренесанс і Реформація. Розглянуті в такому ракурсі соціокультурні явища дають змогу по-новому поглянути на минуле і майбутнє світової цивілізації.
Запад Европы Западная Европа от варварства к Реформации, Андрей Гребенюк, Пути цивилизаци, Видавництво Вече.
