У книзі представлено класичну працю австрійського лікаря та філософа, засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда «Остроуміння та його стосунки до несвідомого» (1905), яка розвиває та доповнює ідеї та спостереження, висловлені ним раніше в трактатах «Тлумачення снів» та «Психопатологія звичайного життя», а також цікава стаття «Гумор».
У трактуванні Фрейда остроуміння та художня творчість представлені як вільна гра психічних сил, в правилах якої проявляється подібність до діяльності сну.
Автор аналізує психологічні механізми виникнення острот та пропонує їх оригінальну класифікацію, залучаючи для розгляду широкий коло літературних текстів.
Остроумие и его отношение к бессознательному, Зигмунд Фрейд, Азбука-Классика, Видавництво Азбука.
