«Деві-махатм’я» (буквально «Величання Богині») — твір, що є найбільш авторитетним серед шактів, пошановувачів Великої Богині індуїзму, і знаходиться серед найвідоміших творів на санскриті. «Деві-махатм’я» входить до складу «Маркандейя-пурана», але, по суті, є самостійним текстом.
Про популярність махатм’ї свідчить той факт, що до цього часу в Індії в святих місцях, пов’язаних з культом Богині, її вірші рецитуються кожен день. Значення твору полягає в тому, що тут вперше з’являється концепція єдиної Великої Богині, до якої всі інші жіночі божества і загалом істоти жіночої статі є її окремими проявами. Сюжет твору об’єднує три основні міфи про явища і подвиги Богині: про битву з асурами Мадху і Кайтабхою, про сраження з асурою-биком Махішею та про війну між Богинею та асурами-братами Шумбхою та Нишумбхою.
При роботі над перекладом «Деві-махатм’ї» було використано вісім традиційних санскритських коментарів.
Деви махатмья, Сакральные тексты Древней Индии, Видавництво Ганга.
