Коли молода країна стоїть на порозі вибору курсу розвитку, важливо мати декілька варіантів, аби обрати з-поміж них найбільш оптимальний. Тож виникає слушне запитання: хто б не хотів зазирнути у майбутнє своєї держави?
Змінити майбутнє України – саме таке завдання ставить перед собою автор, пропонуючи футурологічну розвідку, в якій змодельовано альтернативну реальність. Мовляв, дивіться, як може бути: кризова політична ситуація призводить до появи нового лідера – Президента, якого без вагань можна порівняти із одним із творців «економічного дива», прем’єр-міністром Сінгапуру Лі Куан Ю. Останній за майже тридцять років при владі досягнув того, що якось Маргарет Тетчер зауважила: «Колись Сінгапур вчився у Великобританії, тепер ми вчимося в Сінгапуру». Новий український гарант не хоче керуватися настановами попередників та повторювати їхні помилки. Впроваджуючи інновацію за інновацією, він вирішує низку задавнених українських проблем: ліквідує енергетичну залежність від Росії, успішно долає питання корупції та розробляє схеми погашення зовнішніх боргів, трансформує освітню систему до невпізнання, пропонуючи українцям якісні та ефективні знання.
Футурологічні розвідки – це річ переважно невдячна, а часом і небезпечна. Раптом пророкування не справдяться – автора огудять, як навпаки – лише здивовано знизають плечима, зауваживши, що якось вже неактуально. Завжди потрібно пам’ятати, що сенс не в тому, щоб передбачити, а в тому, щоб передбачити і змінити.
Футурологічні розвідки можуть бути і вдячними. Хоча б тоді, коли знаходиться уважний читач, який готовий робити висновки і змінювати власне життя, а отже, і життя своєї країни. Цим читачем, зрештою, можете стати ви. Якщо, звісно, ви до цього готові.
